вітер в її волоссі
21 April
Іздрик - Молитва
коли повертається світ спиною
і знов поміж нами відстань і стіни
говори зі мною
говори зі мною
хай навіть слова ці нічого не змінять

і коли вже довкола пахне війною
і вже розгораються перші битви
говори зі мною
говори зі мною
бо словом також можна любити

я одне лиш знаю і одне засвоїв
і прошу тебе тихо незграбно несміло:
говори зі мною
говори зі мною
і нехай твоє слово станеться тілом
0
19 April
іноді мені здається, що моя голова скоро лусне.
я не знаю, якого рівня має бути самодисципліна та контроль, щоб втримати думки та емоції. щоб не зійти з розуму. щоб розкладати по поличках усе, що зараз відбувається, та хоч якось розвантажити нервову систему.
руйнування.
смерті.
мародери та гвалтівники.
крадії.
неначе все найгірше вилізло із пекла і просто висипалося на мою країну.

безкінечні емоції та почуття.
вони переповнюють. вони виливаються назовні моїми сльозами. невичерпні ріки моїх сліз. як же їх багато і як вони набридли.

хочу, щоб хтось мене обійняв.
хочу, щоб ти був поряд.
тобі завжди вдається вгамувати той безлад в моїй голові.
чи може то я просто вигадую?
можливо й так. але думаю з тобою усе одно було б легше, ніж без тебе.
коли вже ти будеш поряд?
0
15 April
коли вже можна буде перестати постійно плакати?
0
13 April

мантра

0
5 April
ніч.
перед очима й досі стоять картини притулку для тварин у Бородянці. купи мертвих песиків, які лежать один біля одного. худі, поранені і покинуті…

день.
читаю новини про те, що більше не залишилось нічого від екопарку у Харкові і думають над тим, щоб приспати тих тварин, що залишилися, і просто не можу зупинити сльози.
тигри, леви, ведмеді…
я гуляла тими стежками та бачила кожного з них.

ця війна торкнулася усього навколо, знівечила їхні життя та саму суть.
суцільна розруха як в голові, так і навкруги.

і коли здається, що тебе вже ніщо не здивує і ти тримаєшся - кожного разу з'являється щось нове, що добиває.

боже, дай нам сил усе це пережити і не з'їхати з глузду.
0
1 April
боже, дай, будь ласка, отій каші в моїй голові хоч трохи осісти.
бо я вже не вивожу.
ну правда.
0
29 March

як вона не сподобалась мені спочатку.
і як я не можу перестати її наспівувати зараз.

0
28 March
як же довго доведеться ходити до психолога після усього цього.
2
24 March

«

Виявляється, 28 днів — то найдовший місяць року»
— укртві
0
а ви теж поступово починаєте вже думати українською навіть коли до цього так ніколи не робили?
0
22 March
із неймовірного - списалася за всі ці 26 неймовірно довгих днів з усіма своїми колишніми.
і друзями, з якими не спілкувалась роками.

бо війна - це не про гордість, а про турботу і близьких людей. навіть тих, хто колись таким був. це перевірка на людяність та непоганий ідентифікатор того, ким люди є насправді.

рада була дізнатися, що всі у відностній безпеці, цілі та здорові.
рада, що в моєму оточенні тільки щирі та добрі люди.
нехай вас Бог береже.
1
тримаюся на мемах, твіттері, відеозверненнях Арестовича, новинах про розйобані танки та близьких людях.

нехай вони всі залишаться у безпеці.
будь ласка.
0
18 March
триває 23 доба героїчного протистояння…
я навіть не думала, що можу так легко розплакатися просто від чого-блять-завгодно, що зараз постять у соц. мережах.
по сто тисяч разів на день.
кожна новина - як гарна так і погана - просто в серце.

триматися і вірити.

триматися і вірити.
3
11 March
зараз усі проблеми неважливі.
усі ті робочі питання, сварки з друзями і батьками - неважливі.

мрію тільки, щоб усі рідні, близькі та навіть незнайомі люди уціліли.
будь ласка, нехай це вже скоріше закінчиться.
звичайно перемогою.
але скоріше.
будь ласка.
2
14 February
+++
решила удалить старый пост и написать что-то более связное. очередная попытка выразить свои чувства тут, а то весь день как на иголках и не могу докопаться, почему.

14 февраля. день всех влюбленных.

я не большой фанат этого праздника и скорее приверженец идеи того, что внимание и любовь стоит проявлять всегда, а не в определенные дни.
но видимо эти люди не были в длительных отношениях. мы настолько утопаем в рутине и прочих вещах, что начинаем забывать о приятных мелочах. и спасибо хотя бы таким праздникам, которые дают пусть и заведомо известную, но тем не менее возможность сделать этот день не таким как все. хотя бы немножко.
небольшой презент. маленький сюрприз или приятные слова. букет цветов. пусть ожидаемо, пусть не очень вычурно или дорого. но приятно же?
жест, который дает понять, что ты подумал о другом человеке, что он тебе не безразличен.
пусть дань празднику и не более…

и моя борьба состоит в том, что я-то как раз ничего не получила. ни от кого. даже слов.
и я бы обычно на это забила. но почему-то сейчас, именно сегодня, это кажется таким грустным и обидным, что я вот уж как день не могу успокоить эту бурю гнева внутри себя.
я знаю, что у парней плохо с намеками.
но иногда хочется быть просто слабой. и просто любимой.
и получить хоть немножечко внимания в ответ на свои попытки отбросить желание уйти от этого человека. потому что он даже не помогает мне выбрать именно его.
совсем не помогает.
0