сьогодні повз Варшаву проїжджали колеги.
неможливо радісно було їх бачити.
перші знайомі обличчя за останні два місяці.
і тільки коли я до них вийшла зрозуміла НАСКІЛЬКИ мені не вистачає людей з минулого життя.
до сліз.